Покликання бути вчителем
(педагогічне ессе)У лікаря – клятва Гіппократа. У солдата – присяга. А яку клятву дає учитель , який обирає свій шлях – служити людям ? Чому стають вчителями ?
Чому я серед всіх професій для себе я обрала професію вчителя початкових класів? Мені на думку часто спадають спогади з раннього дитинства ,коли моя бабуся ,Іщенко Уляна Степанівна, вчителька української мови та літератури ,повела мене на свято Новорічної ялинки до сільської школи . В дитячій моїй душі відбувалося щось неймовірне від побаченого. Як зараз уявляю величезну залу ,Новорічну ялинку, велику кількість дорослих учнів , які з повагою зверталися до свого класного керівника (моєї бабусі) за останніми порадами перед своїм виступом на шкільному святі . Мабуть саме тоді у мене і виникла дитяча мрія стати вчителькою у школі. Всі свої шкільні роки ця мрія не покидала мене. Мрія здійснилася і вже 22 роки я працюю вчителем початкових класів і своїй професії ніколи не зраджувала. Я з гордістю думаю про себе: Я -ВЧИТЕЛЬ. Справжнім вчителем я стала саме тепер, в результаті багаторічного спілкува-ння з моїми учнями. Кожний раз ,коли до мене приходять першокласники, дуже хвилююся ,бо розумію , що повинна не тільки сформувати у дітей певні знання , вміння та навички ,а й розкрити здібності кожного ,бо ще Сократ казав: «У кожної людини сонце, тільки дайте йому світити». Для всіх моїх маленьких учнів я намагаюся бути не тільки першою вчителькою,а й другою мамою, знайти «ключик» до серця кожного . Мені цікаво все із моїми учнями : радіти, інколи засмучуватися разом з ними, давати їм поради. А вони віддають мені свою любов і повагу. Мої учні дуже багато читають і знають. Цими знаннями залюбки діляться з однокласниками та зі мною. За це я їм вдячна. Так, професія вчителя забирає багато сил та життєвої енергії. Інколи дивуєшся – звідки ми, вчителі ,беремо сили ,щоб бути одночасно і вихователем ,і педагогом ,артистом ,скульптором , батьком та матір’ю для своїх учнів ? Яким же невичерпним має бути наше натхнення ! Дуже точно і влучно на це питання дає відомий письменник С.Л. Соловейчик: «Він артист, але його слухачі та глядачі не аплодують йому. Він скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він - лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування та далеко не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи ». Отже, професія вчителя - це і труд, і покликання.
|